
יוֹם כִּיפּוּר / Йом Кіпу́р - «День Викуплення» - свято, яке відзначається 10 Тішрея. У Торі називається יוֹם הַכִּפֻּרִים / Йом ха-Кіпурім - «День Викуплень» (у множині; Левіти 23:27), від כָּפַר / кафар - «покривати, умилостивляти, очищати, звершувати викуплення». Також відоме як «Судний день».
Вперше згадується у Вихід 30:10 як день для щорічного викуплення народу Ізраїлю. Згідно з Торою, це день «впокорення душ», в який не можна працювати, але необхідно скликати священне зібрання і приносити жертви (Левіти 16, 23; Числа 29).
Цього дня первосвященник очищав Святе Святих, скинію, жертовника, священників та весь народ:
Згідно з Талмудом, козла для Азазеля не просто залишали в пустелі, але зіштовхували у прірву, щоб він не зміг повернутися в стан / місто. До його рогів прив'язували шматок червоної вовни. Виводячи козла з двору Храму, цей шматок розривали навпіл. Одну частину вішали над воротами, а іншу знову прив'язували до рогів козла. Якщо каяття народу було щирим, то у момент, коли козла скидали зі скелі, шматок вовни над воротами ставав білим.Це говорило про те, що Бог прийняв покаяння і жертву відповідно до Ісаї 1:18:
«І хоча б ваші гріхи були, наче кармазин, вибілю, як сніг; і якщо будуть, як багряниця, стануть білими, наче вовна».
Згідно з єврейською традицією, отримати прощення гріхів у Йом Кіпур без Храму можливо. Для цього потрібні: молитва, піст, покаяння та добрі справи. Але Господь каже:
«Адже душа тіла в крові, тому Я дав її вам, аби на жертовнику звершувати викуплення за ваші душі. Бо така кров є викупленням за душу» (Лев. 17:11).
Тому в середні віки виник обряд капарот. Під час нього над головою людини тричі крутять півня (курку для жінок) та проголошують, що це замісна жертва. Потім птицю ріжуть та віддають на благодійність. Але Господь заборонив приносити жертви поза встановленим Ним місцем - Скінією / Храмом (Второзаконня 12:13-14).
Ієшуа раз і назавжди звершив Йом Кіпур, ставши і жертвою, і первосвященником, коли вніс Свою кров у небесне святилище:
«А Христос, Первосвященик майбутніх благ, прийшов через більший, досконаліший, нерукотворний намет, тобто неземної будови; і не завдяки крові козлів і телят, а завдяки власній крові Він увійшов один раз до святині й здійснив вічне викуплення» (до Євреїв 9:11-12).
Через Ієшуа ми отримали прямий доступ до Отця і приходимо «з відвагою до престолу благодаті, щоб прийняти милість та для своєчасної допомоги знайти благодать» (до Євреїв 4:16). На підтвердження цього під час смерті Ієшуа «завіса у храмі роздерлась надвоє від верху аж додолу» (Матвія 27:51).
Згідно з Талмудом та деякими істориками, приблизно за 40 років до руйнування Другого Храму (~30 рік н.е.), почали відбуватися знамення, що свідчили, що Бог перестав приймати жертву в Йом Кіпур:
Також, згідно з Талмудом, величезні двері, що закривають вхід у святилище, самі собою відчинилися. А менора, яка горіла невгасимо, почала сама по собі гаснути. Все свідчило про те, що Божа присутність залишила Храм, як і говорив Ієшуа: «Ось, залишається вам ваш дім порожнім» (Мт. 23:38).
Хоча частково Йом Кіпур був виконаний при першому пришесті Ієшуа (Євр. 9), його остаточне виконання ще попереду. Книги пророків говорять про майбутнє національне покаяння та викуплення всього народу Ізраїлю:
«А на рід Давида та на мешканців Єрусалима Я зіллю Дух милосердя і молитви, – вони дивитимуться на Мене, – на Того, Кого прокололи, і голоситимуть, як оплакують улюбленого сина-одинака, та гірко сумуватимуть, як сумують за перворідним… У ті часи для нащадків Давидового роду й для мешканців Єрусалима відкриється джерело для змиття гріха і нечистоти» (Зах. 12:10-13:1).
Також: Іс. 59:20; Іоїл 4:21; Рим. 11:26.
Для віруючих нового завіту дотримання ритуалів цього дня не є законом. Але ми можемо постити цього дня, щоб:
«У ті часи для нащадків Давидового роду й для мешканців Єрусалима відкриється джерело для змиття гріха і нечистоти» (Захарія 13:1).