Назви та час свята

‍

• Свято Кущів — חג הסוכות / Хаг hа-Сукот (Лев. 23:34) — від סוכה / сука́ - «курінь, шатро, намет»
• Свято збирання плодів — חַג הָאָסִף / Хаг hа-Асіф (Вих. 23:16)
• Свято Господнє — חַג-יְהוָה / Хаг Адонай (Лев. 23:39)
• Ще одна традиційна назва — Час нашої радості — Зман Сімхатейну (זמן שמחתנו), згідно із заповіддю:

‍

«Будете веселитись на своєму святі ти, твій син і твоя дочка, твій раб і твоя невільниця, левіт і приходець, сирота і вдова, які перебувають  у твоїх поселеннях» (Втор. 16:14).

‍

Починається 15 Тішрея, триває 8 днів.

‍

За часів Храму

‍

Основні заповіді Тори про Сукот (Лев. 23:34-43; Чис. 29:12-38; Втор. 16:13-15):

‍

• приходити до Храму (паломницьке свято);
• протягом 7 днів жити у кущах;
• використовувати 4 види рослин для свята;
• священне зібрання та заборона роботи в 1-й день;
• спеціальні жертвопринесення;
• радіти і веселитися;
• священне зібрання у 8-й день (Шміні Ацерет).

‍

Протягом 7 днів, окрім інших жертв, приносилося 70 бичків у всепалення. Вважається, що це була жертва за 70 народів світу. Тому Сукот також називають Святом Народів. На сьомий день — Ошана Раба — проводився обряд виливання води.

‍

Лулав та етрог

‍

4 види рослин (ארבעת המינים / арбаат ха-мінім) з Лев. 23:40 у традиційній інтерпретації - це лулав (букет з гілок пальми, верби та мирту) та етрог (фрукт сімейства цитрусових). Згідно з традицією, це символ єдності Ізраїлю, де:

‍

• етрог (має смак і запах) - ті, що знають і виконують Тору;
• фінікова пальма (смачні плоди, але без запаху) - не знають Тору, але роблять добрі справи;
• мирт (має запах, але немає їстівних плодів) - знають Тору, але не виконують;
• верба (без запаху та плодів) - не знають і не виконують Тору.

‍

Також: 4 види ґрунту в притчі про сіячів (Мт. 13:3-9). Розмахування лулавом та етрогом на схід, на захід, на північ, на південь, вгору і вниз символізує всепроникаючу Божу присутність.

‍

Про що нагадує Сукот?

‍

Сукот, під час якого ми виходимо зі своїх надійних будинків і живемо в кущах - тимчасових будівлях з дірявим дахом, нагадує нам

‍

• про Божий захист, Боже забезпечення і Божу присутність з Його народом у пустелі протягом 40 років (Лев. 23:43);
• про тимчасовість нашого земного життя  і тлінність нашої фізичної оболонки - Новий Завіт називає наші тіла «глиняними посудинами» (2 Кор. 4:7) і «оселями» (σκήνωμα / скінома - «намет, шатро, оселя»; 2 Пет. 1:14).

‍

Також споглядання зірок через дірявий дах нагадує про те, що Бог виконав Свою обітницю зробити нащадків Авраама численними, як зірки.

‍

Як святкується Сукот сьогодні?

‍

Сьогодні, коли немає Храму, головним у святкуванні Сукота є побудова суки у дворі чи балконі. Згідно з єврейською традицією, головна вимога до суки - щоб дах не був суцільний, щоб через нього було видно зірки. Усередині суку прикрашають гірляндами, гілками рослин, фруктами.

‍

Зазвичай у суці їдять, але якщо дозволяють кліматичні умови, релігійні євреї намагаються і спати в ній. Особлива традиція свята – запрошення у суку́ ушпізин (арам. «гості») для святкування, що нагадує про гостинність отця нашого Авраама.

‍

Також без Храму залишається традиція розмахування лулавом та етрогом.

‍

Свято у Тисячолітньому Царстві

‍

Сукот - це свято, яке, крім Новомісяччя та Шабата (Ісая 66:23), святкуватиметься у Тисячолітньому Царстві, коли Ієшуа буде царювати в Єрусалимі. Більше того, його святкування буде обов'язковим для всіх народів:

‍

«Після цього всі, котрі залишаться живими з усіх народів, що нападали на Єрусалим, приходитимуть щороку, аби поклонитись Цареві, Господу Саваоту, вшановуючи Свято Наметів. Що ж до тих племен народів землі, котрі не підуть у Єрусалим на поклоніння Цареві, Господу Саваоту, то в них не буде дощу» (Захарія 14:16-17).

‍

Пророче значення Сукота

‍

Сукот вказує на час, коли Бог житиме разом зі Своїм народом. Частково це сталося під час першого приходу Ієшуа:

‍

«І Слово стало тілом, і перебувало [ἐσκήνωσεν] між нами» (Ів. 1:14).

‍

Але у всій повноті Сукот розкриється лише після Тисячолітнього Царства:

‍

«І почув я гучний голос із престолу, що промовляв: Ось Божа оселя [σκηνὴ] з людьми; і Він поселиться  [σκηνώσει] з ними, і вони будуть Його народом, і сам Бог буде з ними – їхній Бог» (Об'явл. 21:3).

‍

ἐσκήνωσεν / ескіносен і σκηνώσει / скіносі - від σκηνόω / скіноо - «поселятися, розкидати намет», однокореневе із σκηνὴ / скіні - «скінія, намет».

‍

Звідки взялося Свято Жнив?

‍

Більшість євангельських церков по всьому світу восени відзначають Свято Жнив або Свято Врожаю. Вперше його почали святкувати пілігрими-пуритани, які втекли від переслідувань панівної англіканської церкви у Британії та заснували перші колонії в Америці.

‍

Вони почали святкувати його як Свято Подяки за те, що вони вижили після першого важкого голодного року та смерті багатьох із них, і за те, що вони зібрали величезний урожай. Це святкування було наслідуванням свята Сукот, про яке вони читали в Писанні, і яке відзначається приблизно в цей же час.

‍

Що робити в Cукот віруючим в Ієшуа?

‍

Як і у випадку інших біблійних свят, святкування Сукота не є заповіддю в новому завіті. Але, оскільки всі біблійні свята розкривають Божий план спасіння для людства і вказують на Ієшуа, Сукот для віруючих в Ієшуа – чудовий час для того, щоб:

‍

• святкувати разом, радіючи тому, що завдяки жертві Ієшуа Дух Святий вже мешкає в нас, і передчуваючи повне розкриття цього свята, описане в Об’явленні 21;
• запрошувати в гості євреїв, які ще не знають Ієшуа, і ділитися з ними радісною звісткою   про їхнього Машиаха, який уже прийшов і ще раз повернеться, щоб встановити Своє вічне Царство.