
Песах / פֶּסַח святкується на згадку про Вихід єврейського народу з Єгипту. Назва – від «пасах» – «оминув, пройшов повз», тому що ангел смерті оминув єврейські будинки, у яких верхні та бокові одвірки були помазані кров'ю агнця (Вих. 12:13). Також песахом називається саме пасхальне агнця (Вих. 12:21).
«Тієї самої ночі їстимуть м’ясо, спечене на вогні; їстимуть його з опрісноками та гіркими травами» (Вих. 12:8).
«Ви маєте дотримуватися свята Опрісноків. Адже саме того дня Я вивів ваші загони з єгипетської землі. Тому шануватимете цей день у ваших поколіннях, як вічну постанову. Опрісноки будете їсти з вечора чотирнадцятого дня першого місяця і до вечора двадцять першого дня цього місяця» (Вих. 12:17-18).
Заповіді про Песах (Вих. 12; Лев. 23; Чис. 28):
Єврейська традиція встановила порядок проведення пасхальної вечері — седер (івр. «порядок») з додатковими ритуалами та стравами, щоб зрозумілою мовою розповісти про суть свята дітям (згідно з Вих. 10:2). Цей порядок з молитвами, піснями та коментарями до Тори викладено у Пасхальній Агаді.
Тора (Лев. 23:5-6) називає Песахом лише 14 Нісана, а решту днів - святом опрісноків (маци), але зараз Песахом називають усі 7 днів свята.
Виконання Песаха в Новому Завіті:
«Ось Агнець Божий, що на Себе бере гріх світу!» (Ів. 1:29; також 1 Кор. 5:7; 2 Кор. 5:21; Іс. 53)
«Отже, якщо Син визволить вас, то справді будете вільні» (Ів. 8:36; також Рим. 8:2).
Після того, як Ієшуа увійшов до Єрусалиму за 5 днів до Песаха (Ів. 12), Його протягом чотирьох днів перевіряла релігійна (Мт. 22,26) і світська (Лк. 23) влада на наявність вад, як і пасхальне ягня, якого євреї брали в дім 10 Нісана, за чотири дні до Песаха (Вих. 12:3-6).
Ієшуа був розіп'ятий на Песах (Мт.27), 14 Нісана, того дня, коли в Храмі різали пасхальних ягнят (Вих. 12:6).
Ієшуа воскрес у перший день тижня - перший день після першого пасхального Шабата (Мт. 28:1-6), тобто на свято Перших плодів (Лев. 23:9-11), і став «первістком (першим плодом) із померлих» (1 Кор. 15:20-23).
Після руйнування у 70 році н.е. Храму Песах перетворився на свято маци (Хаг ха-Мацот). І хоча справжній Песах без жертви неможливий, цікаво, що саме маца стала центром свята, адже пророцтво про Месію в Іс. 53:5 говорить:
«Він же був зранений [מְחֹלָל] за наші гріхи, був катований [מְדֻכָּא] за наші провини. Завдяки перенесеному Ним стражданню, нам подаровано мир, - Його ранами [חֲבֻרָת] ми оздоровлені!»
מְחֹלָל / мехолель - поранений, проколотий
מְדֻכָּא / медука - побитий
חֲבֻרָת / хабура - ранами, синцями, смугами
Маца проколота, побита (має зовнішню структуру, що нагадує забиті місця) і вкрита смугами. Також про жертву Ієшуа нагадує афікоман – шматок маци, який під час седера ламають, загортають у серветку, ховають, а наприкінці знаходять.
Перед своїм розп'яттям Ієшуа провів пасхальний седер (Тайну вечерю) з учнями, використавши традиційні елементи седера, щоб розповісти про Себе. Таким чином Він заснував обряд, що відомий як причастя або Вечеря Господня.
«Потім узяв чашу і, віддавши подяку, подав їм і сказав: Пийте з неї всі, бо це кров Моя [Нового] Завіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів» (Мт. 26:27-28; також Мк. 14:23-24; Лк. 22:20).
Це була чаша «після вечері» (Лк. 22:20) – найімовірніше, третя чаша – «чаша викуплення».
«І взявши хліб та віддавши подяку, переломив і дав їм, кажучи: Це тіло Моє, яке за вас віддається; це робіть на спомин про Мене» (Лк. 22:19; також Мф. 26:26; Мк. 14:22).
Песах не тільки виповнився при першому приході Ієшуа, але й пророчо вказує на Його другий прихід, коли відбудеться остаточний Вихід, про який говорять пророки та Новий Заповіт:
«Таким чином, весь Ізраїль спасеться, як написано: Визволитель прийде із Сіону, Він відверне безбожність від Якова. Ось їм від Мене Завіт, коли усуну їхні гріхи!» (Рим. 11:26-27)
Згідно з єврейською традицією, «останнє викуплення буде подібне до першого». А в Об’явленні є низка паралелей між Виходом і приходом Месії:
Ми як месіанські віруючі святкуємо повний Песах, який включає в себе:
а також очікуємо великий майбутній Вихід, який відбудеться під час другого приходу Ієшуа і який неможливий без великого Виходу Ізраїлю, коли «весь Ізраїль спасеться, як написано: Визволитель прийде із Сіону, Він відверне безбожність від Якова» (Рим. 11:26).
У новому заповіті святкування свят та виконання ритуалів не є заповіддю. Тому ми святкуємо Песах, використовуючи традиції свята у свободі Святого Духа.