Однією з важливих умов отримання Божих благословень, яке неодноразово повторюється в Біблії з першої книги, є правильне ставлення до народу Ізраїлю - єврейського народу. Вперше ми читаємо його у 12 розділі книги Буття:

‍

«Сказав Господь Аврамові: Вийди зі своєї землі й від своєї родини, і з дому свого батька – в землю, яку Я тобі покажу. Я виведу від тебе великий народ, поблагословлю тебе і звеличу твоє ім’я. Тож будеш ти благословенням! Я поблагословлю тих, котрі благословлятимуть тебе, а тих, що проклинають тебе, прокляну. І благословенні будуть у тобі всі племена землі!» (Буття 12:1-3)

‍

Звичайно, оскільки Авраам є батьком віри для всіх віруючих Нового Заповіту з усіх народів, ми можемо сказати, що в другу чергу ця обітниця відноситься і до них. Але це не скасовує його перше значення - фізичних нащадків Авраама. І примітно, що тут в оригіналі йдеться навіть не про тих, хто «проклинає», а про тих, хто «злословить». Не обов'язково проклинати Божий народ – досить просто говорити про нього безбожні речі, щоб отримати прокляття.

‍

У контексті цього дуже важливо те, що написано в 24 розділі книги Чисел, в якій йдеться про пророка Валаама. Думки тлумачів Біблії про нього розділилися. Одні вважають, що він справді був винятковою особистістю: він не був частиною Божого народу, але водночас був Божим пророком. Інші вважають, що він був якимось чаклуном. Але друга версія слабка, бо з ним справді говорив Бог. З чаклунами Бог не говорить. З чаклунами говорить диявол, хоча зазвичай навіть не диявол, а якийсь демон трьома рангами нижче. Давайте звернемося до тексту:

‍

«Коли Валаам побачив, що Господу подобається благословляти Ізраїль, то не шукав, як раніше, слів ворожбитства, а звернув своє обличчя до пустелі. Підвівши свої очі, Валаам побачив Ізраїль, розташований за своїми племенами. І зійшов на нього Божий Дух. Виголошуючи свою притчу, він сказав: Провіщення Валаама, сина Беорового. Провіщення мужа з відкритими очима. Передвіщення того, хто чує Божі слова, який бачить видіння Всемогутнього. Він падає, але його очі відкриті. Які ж гарні твої намети, Якове, і твої житла, Ізраїлю! Вони протяглися, наче долини, як сади понад річками і наче дерева, насаджені Господом, немов би кедри над водами. З його відер виливається вода, а тому його насіння має вдосталь вологи. Його цар стане вищим за Аґаґа, і піднесеться його царство» (Числа 24:1-7).

‍

Хто такий Аґаґ? Це останній цар Амалекитян, який житиме через сотні років після цього. Коли Бог доручить Саулові винищити Амалека, той знищить усіх, крім царя Аґаґа, і через це Бог від нього відвернеться. Але Бог відкрив це падаючому пророку Валааму за сотні років до цього! «Його цар стане вищим за Аґаґа, і піднесеться його царство». А на той момент в Ізраїлі поки що немає царя і ще сотні років не буде.

‍

«Бог, Який вивів його з Єгипту, є для нього, наче слава і сила буйвола. Він поглине ворожі народи, розторощить їхні кості, і своїми стрілами прошиє ворога. Причаївся він і приліг, як лев і наче левиця. Хто наважиться його сполошити? Ті, хто благословляє тебе, благословенні, а хто проклинає тебе, прокляті!» (Числа 24:8-9)

‍

Ось ці ключові слова: «Ті, хто благословляє тебе, благословенні, а хто проклинає тебе, прокляті». Це сказано через сотні років після Авраама, Ісаака та Якова. Це не можна застосувати до Церкви. Це стосується лише єврейського народу. Тому зазвичай у церквах це місце не цитують. Ми бачимо тут опис певних рис народу Ізраїлю, які до Церкви віднести не можна. І більше того, ніде в Біблії, тим більше в Новому Завіті, ви не знайдете місця, де говориться, що віруючі з різних народів – духовні сини Мойсея.

‍

Чим ще важливе це місце Писання? По-перше, якщо Аврааму Бог говорив, що Він прокляне тих, кто злословить Авраама, то тут сказано, що ті, хто проклинають Ізраїль, вже прокляті в момент прокляття. Те саме і щодо благословення. Вже в момент благословення єврейського народу для людини починаються відкриватися Божі благословення – і зовнішні, і внутрішні.

‍

По-друге, це не великий слуга Божий і батько віри Авраам. Це Ізраїль та ще й грішний Ізраїль! Ізраїль, який відвернувся від Бога біля гори Синай і вчинив дійство навколо золотого бичка. Ізраїль, який злякався і відмовився входити до Обіцяної Землі, і лише через роки він наблизився. Ізраїль, якого Бог прокляв - ось це покоління - і сказав: «З цього покоління ніхто не ввійде, окрім Ісуса Навина та Халева, до Обіцяної Землі». Тобто, це дуже недосконалий народ. Але Бог дивиться на нього і каже через Валаама: «Ті, хто проклинає навіть такий грішний Ізраїль, уже прокляті».

‍

Рабин Борис Грисенко, КЄМО Київ

За матеріалами Міжнародної біблійної школи ХЕЦУ, 2-3 березня 2026 року