Сезон Різдва - це гарний час, коли віруючі з різних деномінацій і народів святкують народження нашого єврейського Машиаха, Спасителя і Царя - Царя Ізраїлю та Царя царів. Це ж неймовірна радість – і Божа, і людська, бо коли ангел з'явився Захарії, він прямо йому сказав:

‍

«І буде тобі радість та потіха, і багато хто зрадіє з його народження» (Луки 1:14).

‍

І в цьому ж розділі Євангелії від Луки ми читаємо слова знаменитого гімну Мір'ям:

‍

«А Марія промовила: Величає душа моя Господа, і радіє дух мій у Бозі, Спасителі моїм» (Луки 1:46-47).

‍

Коли наша душа величає Господа, безперечно радіє дух наш у Бозі, Спасителі нашім. І далі вона цитує молитву Анни з 1 книги Самуїла, яка хвалилася і співала:

‍

«...Радіє моє серце в Господі! Мій ріг піднявся в Господі...» (1 Самуїла 2:1)

‍

Ріг у стародавньому Ізраїлі був символом могутності, яка приходить від Господа, та впевненої, переможної атаки проти ворогів. Анна не махала мечами та не стріляла з лука. Але вона звершила велику перемогу в дусі.

‍

«...Свої уста я широко відкриваю щодо своїх ворогів, адже я радію Твоїм спасінням» (1 Самуїла 2:1).

‍

Ми не повинні піддаватися ворогам, але для того, щоб перемагати їх, нам треба звеличувати Господа, звеличувати Його ім'я не тільки в наших серцях, а й у всьому нашому житті, відкриватися для Його небесної радості, яка над усіма земними уявленнями про те, як можна і треба радіти.

‍

Коли така радість сходить, відкриваються наші вуста, і Господь вкладає у них слова перемоги Божої та поразки ворогів. І все, що намагаються влаштовувати наші вороги, розвалюється, розсіюється, і ніяка темрява не може огорнути тих, які насолоджуються переможною Божою присутністю і ні в що ставлять загрози ворога.

‍

«Ніхто не є таким святим, як Господь, – немає нікого, окрім Тебе! Немає такої скелі, як наш Бог!» (1 Самуїла 2:2)

‍

У Біблії є безліч прикладів того, як Бог наповнює радістю тих, що не здаються ні земним ворогам, ні духовним невидимим ворогам, і які знають, що Господь вже дарував перемогу. А коли ми її святкуємо в радості, тоді ця перемога повною мірою стає нашою.

‍

Радій, бо Господь повертається до Сіону

‍

У цьому контексті я хотів би звернутися до 52 розділу книги Ісаї. Ось що в ньому сказано:

‍

«Тож пробудися, підіймись, Сіоне! Зодягнися у свою силу, – Зодягнися в шати своєї величі...» (вірш 1)

‍

Шати величі - це шати радості, як ми співаємо в одній нашій пісні. І це слово стосується нас – насамперед кожної єврейської месіанської громади.

‍

«Тому Мій народ дізнається про Моє Ім’я, – певного дня зрозуміє, що це Я – Той, Хто говорить. Це – Я є! Які ж гарні на горах ноги благовісника, що проголошує мир, – котрий звіщає Добру Новину, і котрий проголошує спасіння, сповіщаючи Сіонові: Твій Бог царює!» (вірші 6-7)

‍

Вже царює твій Бог. Чому ти поводишся як бранець? Скинь із себе ланцюги, розірви їх! Досить піддаватися темряві!

‍

«Ось голос твоїх сторожів, які, підіймаючи голос, всі разом з радістю закричали, оскільки бачать власними очима, що повертається Господь до Сіону» (вірш 8).

‍

Слово «єранену» (יְרַנֵּנוּ), переведене тут як «з радістю закричали», справді означає «кричати від радості». Сторожі Божого народу піднесли голос і кричать від радості, бо бачать, що Господь повертається до Сіону. Ми свідки того, що через багато століть Господь нарешті повертається до Свого народу, до Ізраїлю. Як же нам не кричати від радості, якщо саме Слово Боже каже, що ми покликані це робити?

‍

Святкуй перемогу, яку вже дарував Господь

‍

«Вигукуйте з радості! Веселіться всі разом, руїни Єрусалима, тому що Господь потішив Свій народ, – Він викупив Єрусалим!» (вірш 9)

‍

Ще руїни, а вже: «Веселіться!» Нас запитують: «Чому так мало ваших євреїв повертаються до Господа? Хіба Він повертається до них, якщо так мало їх повертається?» Але тут є Божий заклик: «Вже святкуйте перемогу!»

‍

Фраза, перекладена тут як «вигукуйте з радості, веселіться», - це «піцху ранену» (פִּצְחוּ רַנְּנוּ), де перше слово означає «шуміть і кричіть від радості», а друге - те ж саме «кричіть від радості».

‍

Все починається з того, що Божі сторожі піднесли голос. Господь нас усіх поставив сторожами на духовних стінах. Він закликав нас кричати і піднімати голоси на славу Свою, бути сторожами нашому єврейському народові та нашому українському народові, піднімати голоси на славу Всемогутнього і кричати від радості, бо перемога вже дана. Незважаючи на те, що бачать наші очі і чують наші вуха, ми вже можемо куштувати радість Божої остаточної перемоги над усякою темрявою.

‍

Неси Божу втіху

‍

І нарешті сказано: «тому що Господь потішив Свій народ». Ми маємо нести втіху в Господі єврейському народу, українському народу. Самі по собі ми ніякі втішники. Що ми можемо самі по собі сказати людям?

‍

Але якщо ми дозволяємо Духу Утішителю, Який в нас, наповнити нас радістю, що перевершує всякі уявлення про радість, якщо сила Його радості проходить через нас, тоді ми можемо втішити скорботних і розгублених, ми можемо принести нову надію, ми можемо дати силу опущеним рукам, ми можемо укріпити тремтячі коліна.

‍

І не тому, що ми сподіваємось на щось земне, а тому, що «Господь потішив Свій народ, – Він викупив Єрусалим». Через це викуплення ми маємо перемогу, ми маємо святого Утішителя і ми можемо бути Його сміливими радісними переможними посланцями.

‍

Рабин Борис Грисенко, КЄМО Київ

Слово на Шабаті КЄМО 27 грудня 2025 року