У 35 розділі книги Ісаї є чудові обітниці для нас. Давайте прочитаємо кілька віршів із нього.

‍

«Тож зміцніть опущені руки, – укріпіть тремтячі коліна! Скажіть полохливим душею: Будьте мужніми і не бійтеся! Ось ваш Бог! Надходить помста, – йде відплата від Бога. Він прийде і спасе вас! Тоді прозріють очі сліпих і відкриються вуха глухих. У той час кульгавий підскочить, як олень, і язик німого піснею озветься, бо проб’ються води навіть в пустелі, і в степах – потоки!» (Ісая 35:3-6)

‍

Я хотів би звернути увагу на 5-6 вірші, що починаються зі слова «тоді, у той час». А коли «тоді, у той час»? З попередніх віршів ми бачимо, що це станеться тоді, коли ми «зміцнимо опущені руки, укріпимо тремтячі коліна, скажімо полохливим душею...» І що тоді станеться? «Тоді прозріють очі сліпих і відкриються вуха глухих. У той час кульгавий підскочить, як олень, і язик німого піснею озветься». Чому? Бо «проб’ються води навіть в пустелі, і в степах – потоки». Як бачимо, тут є певна послідовність.

‍

Чудеса - найяскравіша ознака Машиаха

‍

Ось що цікаво. Як, згідно з пророцтвами, євреї мали зрозуміти, що саме ця людина - Машиах? Адже в Ізраїлі була низка лжемесій. Звичайно, є ряд пророцтв, наприклад, про те, що він має бути з роду Давида. Але як швидко, без дослідження родоводів, можна було зрозуміти, що це Машиах?

‍

За чудесами. У Новому Завіті описано низку випадків, коли євреї бачили саме ці чудеса  - відкриті очі, відкриті глухі вуха, зцілення кульгавих. Причому йдеться саме про швидке зцілення. Тут написано, що кульгавий схопиться, як олень, і німий співатиме. І не просто зцілення відбудеться, а людина через це зцілення навернеться і прославить Господа.

‍

І ще одна ознака - це звільнення від бісів. У Євангеліях ми читаємо, що люди дивувалися: «Хто Цей, Який наказує нечистим духам?» Можливо, наказували багато хто, але слухатися біси почали лише Ієшуа.

‍

Ми читаємо в Євангелії про такі зцілення. А в книзі Дій ми бачимо, як Ієшуа продовжує діяти вже через Своїх учнів у явленні чудес та знамень, підтверджуючи насамперед євреям месіанство Ієшуа. Вся перша церква була тільки з євреїв, і проповідували вони спочатку лише євреям, і ці чудеса відбувалися лише для євреїв. І коли євреї бачили це, вони розуміли, що ці люди представляють Месію Ізраїлю.

‍

Написано, що й досі євреї шукають чудес. Так, це не духовно, але це правда. Це взагалі суть нашого Машиаха. Він, приходячи до недуховних людей, які заплуталися, в першу чергу, до своїх, до євреїв, являв чудеса, говорячи з ними зрозумілою мовою. Ну що тут незрозуміло? Людина не бачила, а стала бачити. Не чула, а почала чути. Не могла ходити, а схопилась, як олень, і почала стрибати. Встала з коляски, встала із нош тощо. Це проста ознака, яка зрозуміла будь-кому.

‍

Для того, щоб зрозуміти, що це Машиах із племени Юди та роду Давида, треба знати, хто такий Давид та інше. А тут все зрозуміло: сусід дядько Василь сидів кульгавий і хворий, і раптом він зцілився. Або ти знаєш багато років чоловіка, знаєш, що він пив, бив дружину та дітей, а зараз у нього навіть обличчя змінилося.

‍

Що робить громаду єврейською месіанською?

‍

Для язичників іноді потрібні складні баталії, а для євреїв покажіть чудеса ім'ям Машиаха. І тоді багато питань відпадуть. Можливо, наші ортодоксальні брати ще чинитимуть опір і вимагатимуть від нас розумних відповідей. Але, як правило, переважна більшість питань ставити з цього приводу не будуть. Буде багато інших питань – на те вони й євреї. Але їм буде зрозуміло, що тут діє наш Машиах, звершує ці чудеса, незримо ходить Духом Святим. Вони розумітимуть, що наш єврейський Машиах є серед нас.

‍

А вже потім усі другорядні речі: прапор Ізраїлю, пісні, нігуни, цицит, кіпа, свічки, хала, єврейські молитви, любов до Ізраїлю, благословення Ізраїлю. Це все гарно та правильно. Але якщо немає основ - якщо ми не даємо рухатися нашому Машиаху, не ревнуємо про духовні дари, не ревнуємо про чудеса і знамення, не молимося про те, щоб відбувалися зцілення, і не чекаємо їх, наша громада перестає бути єврейською месіанською громадою. Тоді ми перетворюємося на просто хорошу громаду, яка виглядає як єврейська месіанська, але по суті своїй перестає бути такою.

‍

Тому для нас як для месіанського руху важливо, щоб ми прибрали будь-які перешкоди, які заважають нашому Месії вільно творити чудеса, виганяти бісів та звільняти людей. І не лише звільняти людей, які перебувають у страшних залежностях і яких вже біси в могилу тягнуть, а й допомагати простим людям, які живуть своє звичайне життя, але яким ще досить зла завдають біси. Адже ці демони брешуть нам на Бога, на братів і сестер, на нашого ребе чи пастора, на наших дітей, стикають нас із людьми. Це дуже важливо – дозволити Господу нас звільнити для Себе.

‍

Моя особиста історія

‍

Цього року вже 30 років, як я віруючий, охрещений Духом Святим служитель. І дружина в мене віруюча, ми одружилися в громаді та отримали благословення, у нас двоє дітей, і ми все життя служимо. Але буквально минулого року мій наставник звернув увагу на одну проблему у нашій родині.

‍

Ми почали молитися з дружиною і розбиратись. Ми пройшли цілий етап, і ми перемогли частину цих проблем. Але я вам передати не можу, що почало коїтись зі мною. Ці біси, які мене не чіпали, тому що я частково робив те, що вони хотіли, через те, що я відмовився з ними співпрацювати та діяти так, щоб це впливало на моїх дітей, тепер почали робити мені проблеми.

‍

Але ми пройшли крізь це, і я бачу великий прорив у своєму житті і те, що Бог отримав нову свободу у моєму служінні. Я бачу, що Бог, піднімаючи мене на новий рівень, сказав, що я більше не можу жити з цими проблемами, інакше ці біси рано чи пізно порвуть мене. І я не біснуватий. Я просто людина, яка не бачить певних таємних моментів, які тягнуться з минулого і які я все ще вважаю нормальними.

‍

Але дякувати Богові, що серед нас є Машиах, який виганяє бісів. І не тільки виганяє їх зсередини нас, бо багато хто з нас уже вільний. Але Він ламає твердині і позбавляє нас навіть зовнішнього впливу бісів, у тому числі родових, звільняючи нас повністю, але звільняючи нас для Себе. Краще нам не отримувати звільнення, ніж отримати звільнення та піти з «порожнім домом» своїм шляхом. Дуже важливо, щоб Господь наповнив цю порожнечу і став господарем того звільненого місця у наших життях.

‍

Що ж заважає? Немає прориву

‍

Але чому ж того, про що ми прочитали в книзі Ісаї, може не відбуватися? Чому в наших життях, у нашому служінні не відбуваються чудеса або відбувається мало чудес, чи ось ці відбуваються, а ці ні? Повернімося до тексту. Чому це все відбуватиметься? Тому що «проб’ються води навіть в пустелі, і в степах – потоки» (Ісая 35:6).

‍

Дуже важливо, щоб відбувався прорив. Чому на Шабаті виходить молитовник молитися? Чому прославлення часто грає якось так, начебто на одному місці? Іноді нам хочеться якоїсь гарної музики, якогось логічного завершення, а воно не завжди так відбувається. Тому що кожен із відповідальних за Шабат хоче, щоб стався прорив. І для цього ми кричимо, стрибаємо, молимося. Щоб стався прорив і з нас спала вся та труха, якою ми обросли за тиждень.

‍

А для того, щоб був цей прорив, нам потрібно молитися і підтримувати, як ми тільки можемо, левітів і священників, щоб вони могли принести цей прорив, і щоб ми входили в цей прорив разом з усіма. Тому що ми всі у Новому Завіті священники і всі священнодіємо.

‍

Що ж заважає? Наш образ жертви

‍

Тепер давайте повернемося на початок цього тексту: «Тож зміцніть опущені руки, – укріпіть тремтячі коліна!» Буває, ми самі можемо зміцнити себе, а буває, що нам потрібна допомога інших. Головне – не ставати душевними віруючими. Якщо ти відчуваєш, що тебе розмазало, розчавило, що ти сповнений саможалості, що з тебе гіркота тече, що в тебе руки опускаються, не перебувай у такому стані.

‍

Біжи до Бога. Не виходить прорватися самому - йди до братів та сестер. Проси про молитву. Проси, щоб тебе кудись витягли. Проси, щоб тебе проконтролювали кілька тижнів. Не будь з опущеними руками і тремтячими колінами. Не роби із себе жертву. Наша жертва – Ієшуа ха-Машиах. І тільки коли наша жертва – Він, а не ми, тільки тоді відбуватимуться зцілення та прориви.

‍

Зміцнюйте один одному опущені руки, укріпляйте тремтячі коліна і не дозволяйте ворогові тримати вас у такому стані. Ієшуа – наша жертва і Він зробив все, щоб ми були сильними, стояли твердо на Його шляхах і щоб наші руки були підняті до Нього і тримали всю зброю Божу. Там сказано: «Скажіть полохливим душею: Будьте мужніми і не бійтеся! Ось ваш Бог! Надходить помста, – йде відплата від Бога. Він прийде і спасе вас!» (Ісая 35:4). Не може Бог не прийти і не втрутитись. Звичайно, якщо ми весь час у стані жертви, то ворог буде знущатися з нас.

‍

І, звичайно ж, для цього є громади. Якби ми могли самі себе струсити і сміливо ходити в перемозі перед Господом, то навіщо тоді це все потрібно? Господь знає, що ми слабкі, що ми з тіла та крові. І тому Він дав нам один одного, щоб підтримувати руки і зміцнювати ноги, щоб говорити один одному: «Не бійся! Так, у тебе зараз немає віри, але ми маємо віру. Ми віритимемо за тебе і не віддамо тебе ворогові».

‍

Висновки

‍

Здається такий маленький текст, але в ньому стільки ключів. Чудеса і звільнення не відбуватимуться, якщо в нас не буде прориву, якщо ми будемо ходити постійно пригнічені, як жертви, якщо ми пеститимемо і плекатимемо наші тремтячі руки, наші тремтячі ноги, наші проблеми, якщо ми будемо всього боятися і не дозволяти Богові, братам і сестрам з нас це витягти.

‍

Друзі, якщо ми будемо за цим стежити, якщо ми ходитимемо в Божій перемозі, підтримуючи один одного, якщо ми досягатимемо прориву в молитвах і служіннях і не погоджуватимемося з безбожними речами в нашому житті, то ми побачимо, як Ієшуа рухається серед нас, як відбуваються чудеса і знамення. І як завдяки цьому до нас прийде багато людей із нашого народу.

‍

Тому що неможливо пройти повз таку громаду, таких віруючих, які ходять у перемозі, які є частиною здорової сім'ї, і за якими ніби шлейфом тягнуться чудеса і знамення і Божа присутність, яка звільняє людей довкола від гріха та проклять.

‍

Юрій Береза, директор ShomerTV, служитель КЄМО Київ

Слово на Шабаті у KJMC Берн 16 травня 2026 року