У чому сенс наших стосунків з Богом і нашого ходіння з Ним? Я думаю, в тому, щоб дати можливість Богові вплинути на нас, на наш характер. Його цікавить наш характер. Але не в тому сенсі, як розуміє його світ: «Ось у мене такий характер». Ні! Але в тому сенсі, щоб ми мали Божий характер.

‍

Коли ти читаєш Писання, коли молишся, коли ти приходиш на Шабат, дозволь Богові вплинути на тебе. Відкрийся для цього впливу. Це як закон фізики: коли одне тіло стикається з іншим, у нього змінюється траєкторія. Іноді Бог діє через людей. Але якщо ти не дозволяєш впливати на тебе, ти такий недоторканий і ти все знаєш, це не стосунки з Богом. Так, мабуть, починаються мертві релігії, коли ти не дозволяєш живому Богові торкатися тебе і змінювати твій поганий характер.

‍

Я думаю, що це одна з основ нашого ходіння з Богом. Адже написано, що Бог гончар, а ми глина. Так, написано також, що ми посудини. Але щоб Бог зробив із нас посудину, нам треба побути в Його руках м'якою глиною. Ми не можемо оминути цей етап.

‍

Ігор Корогода, старший служитель КЄМГ