Назва сьогоднішнього розділу «Шміні» походить від слова «восьмий». Що ж це за восьмий день і які сім днів йому передували? Це були сім днів підготовки та освячення Аарона та священиків. У восьмий день процес будівництва і посвяти всього був закінчений, і все було готове для служіння. Як світ було створено за сім днів, а восьмий день – це початок функціонування нового світу, також і тут – у цьому новому святилищі.

‍

Ми також бачимо в цьому розділі встановлення священства. Моше був пророком, Аарон – його рідним братом. Пророче та священицьке служіння близькі, але пророче служіння – це служіння натхнення, а священиче – це постійне, безперервне служіння. До цього посередником між Богом та Ізраїлем був Мойсей, а тут він передає повноваження для цього посередництва левитському священству - Аарону та його синам.

‍

Чому слава Божа не з'явилася одразу?

‍

Моше каже: «Це і є те, що звелів Господь зробити аби вам з’явилася Господня слава» (Левіти 9:6), і він вказує на те, що їм потрібно зробити, і які жертви принести. А після того, як все це було виконано, ми читаємо:

‍

«Тоді Аарон піднявши свої руки над людьми, поблагословив їх. Звершивши жертви за гріх, всепалення та мирні жертви, він зійшов униз. Відтак Мойсей та Аарон увійшли в Намет Свідчення. Вийшовши звідти , вони поблагословили народ. Після цього Господня слава з’явилась усьому народові. Від Господа вийшов вогонь і поглинув всепалення і жир, що були на жертовнику. Побачивши усе це, люди закричали від радості й попадали долілиць» (Левіти 9:22-24).

‍

Тобто Аарон робить все, як йому сказав Моше, але коли він закінчує, піднімає руки, проголошує благословення когенів (священників), нічого не відбувається! І тут ми бачимо цікавий відступ від порядку, визначеного Богом: «Відтак Мойсей та Аарон увійшли в Намет Свідчення...» Власне, Мойсею вже там нема чого робити: він пророк, він приносить живе слово, коригує, він уже не частина процесу богослужіння.

‍

Існує припущення, що Аарон засмутився, що нічого не сталося, і сказав: «Я все зробив, Мойсей, а де ж слава?» І Мойсей разом з ним входить у скинію, вони разом моляться, і коли виходять назад і вдруге благословляють народ, тоді з’являється слава Господня. Ось що цікаво. Я думаю, що процес навчання Аарона тривав у всіх цих тонкощах: вони увійшли і були разом у скинії, можливо, молилися і робили щось, що змінило атмосферу.

‍

Літургія чи спрага?

‍

Часто буває так, що ми знаємо чи чуємо, як треба робити, і робимо, але нічого не відбувається. І в нас виникає запитання: А чому? Чому благословення не прийшло? Я вірю в те, що окрім ритуалу, окрім літургії, яку Аарон мав зробити, йому потрібно було пристрасно бажати бачити славу Господню. Ми навчаємо один одного молитві, читаємо про це книги і чуємо свідчення, що підбадьорюють, і нам це дійсно потрібно. Я неодноразово був благословенний Богом через ті книги або свідчення, які чув про досвід молитви людей, які в цьому сильніші за мене. І це працювало. Але також були моменти, коли це не працювало.

‍

Сьогоднішній тижневий розділ дає нам важливий і цінний урок: мало знати правильні відповіді, мало знати, що треба зробити, мало знати всі розклади, хоча це також дуже важливо. Треба хотіти бачити Його славу!

‍

Цього разу Слава Божа з'явилася не так, як раніше у вогненному чи хмарному стовпі. Цього разу вона з'явилася з глибини скинії, куди увійшли пророк і священик, - зі скинії з'явився вогонь, що пожер рештки жертв. Вони вийшли, проголошуючи волю Божу, і за ними прийшла Божа Слава.

‍

Так і ми спочатку приходимо в Його присутність, щоб зустрітися з Ним. Багато людей зневажливо ставляться до цього особистого часу в молитві з Богом, але хочуть бачити славу Божу. Буває, ми присутні на спільній молитві, беремо участь у ній разом з усіма, і при цьому глибоко особисто зустрічаючись із Ним. І ми можемо перебувати в таємній кімнаті віч-на-віч з Богом, але подумки бути десь делеко від цієї зустрічі з Ним.

‍

Важливо знати, що не прийняті ритуали приносять присутність! Ми виконуємо певні кроки, ми вчимося проводити час наодинці з Богом, щоб зустрітися з Ним віч-на-віч, щоб виходячи з нашої таємної кімнати до людей, кожен з нас міг приносити слова і силу благословення. Я вірю, що Руах хаКодеш веде нас у ці зустрічі з Богом, щоб ми вчилися слухати, вчилися чути, вчилися чекати Його, нашого живого і дивовижного Царя і Творця, Який хоче зустрічатися з нами в таємних кімнатах, щоб після цього виходити з нами в наші звичайні робити, служіння, там, де ми є. Тому що ми залишаємось людьми-священниками і пророчими людьми на будь-якому місці, чим би ми не були зайняті. Там, куди ти приходиш, хоче приходити Він і розкривати Себе.

‍

Підтримка один одного

‍

Як Моше підтримав Аарона, нам так треба вчитися підтримувати один одного і в простоті приймати служіння один від одного. Ким би ви не були - пророками, апостолами, великими священниками - якщо ви потребуєте підтримки, говоріть про це вашому ближньому, вашому наставнику (а Моше був наставником Аарона).

‍

Це жахливо, коли між нами і нашими наставниками, між нами як братами і сестрами, є місце сорому за те, що іноді ми помиляємося або чогось не розуміємо: «Що про мене подумають, якщо дізнаються, що мені потрібна допомога, підтримка, що я відчуваю себе часом слабким, немічним або незнаючим?» Це велика проблема, коли ми боїмося здатися вразливими, коли ми не маємо того кола близьких людей, де ми можемо відкритися і сказати: «Мені потрібна підтримка, молитва. Допоможіть мені, увійдіть зі мною до цього Святилища. Я не знаю, чому, але слава Божа не з'явилася».

‍

Диявол часто говоритиме: «Бачиш, у тебе нічого не виходить у служінні. Бачиш, ти нічого не знаєш, нічого не розумієш. Бачиш, ти щось зробив, і нічого не вийшло». І тільки в твоїй владі зупинити цей бур'ян сорому, гіркоти, розчарування та почуття провини, які він намагатиметься культивувати.

‍

Шимон Поздирка, рабин месіанської громади «Бней Бріт Хадаша», Кишинів

Джерело: ShomerTV