На двох минулих Шабатах ми говорили про те, що є два найважливіші поняття кореня для кожної людини, яка чує і приймає Слово, кореня, без якого це слово просто засохне і не дасть плоду. Найголовніший корінь для кожного віруючого – це Ієшуа Месія. Тільки ті, що вкорінюються в Ньому, тільки вони йдуть шляхом спасіння і перемагатимуть за будь-яких обставин.

‍

Друге розуміння кореня в Писанні – це єврейський корінь тієї маслини чи виноградної лози, соком якої ми всі харчуємось. Історична церква, яка свого часу постаралася позбавитися цього другого кореня, яке міцно з'єднане з першим і головним коренем, стала позбавлятися сили Святого Духа, правильного розуміння Писання. У ній збідніли дари Духа, і старші дари служіння – апостольства та пророцтва – майже зникли.

‍

З милості Божої ми живемо в той час, коли Господь відновлює всю Божу кореневу систему, на якій затверджено і з якої живиться всесвітня Божа громада. І ми беремо участь у відновленні цього єврейського кореня і того біблійного єврейства, яке розкриває нам вся Біблія і яке показано у Новому Завіті. У цьому відновленні ми маємо дві основні цілі. Перша спрямована до єврейського народу. Друга – до наших братів та сестер із різних церков. І в обох випадках ми просто слуги – і в спасінні Ізраїлю, і у відновленні повноти Тіла Месії.

‍

Сьогодні я хотів би поговорити про ілюстрацію до одного з важливих факторів відновлення. Це Шабат. Історична втрата Шабата як особливого дня в календарі призвела до вихолощення сенсу та благодаті Шабата з життя багатьох віруючих. Адже у Церкви, коли її керівництво вже було неєврейським, виникла спокуса замінити Шабат на неділю.

‍

Хочу зазначити, що ми дуже раді церквам, які збираються в неділю, раді тому, що Дух Святий у них діє, люди спасаються та зростають у Дусі. Ми нікому нічого не нав'язуємо, нікого не засуджуємо і не ставимо себе вищим. У жодному разі! Тому що в новому завіті будь-які ритуальні заповіді, включаючи шабатні, не є законом. Водночас, Шабат як особливий день тижня ніхто не скасовував. І Бог обіцяв, що цього дня Він пошле особливі благословення.

‍

Коли з'явився Шабат?

‍

А де Він це обіцяв? У першій книзі Біблії.

‍

«І оглянув Бог усе, що створив. І було воно дуже добре. Знову був вечір і був ранок – день шостий. Так звершені були небо й земля, і всі їхні вистроєні сили. Закінчив Бог до сьомого дня Своє діло творіння , яке Він чинив, і спочив Він сьомого дня від усієї Своєї праці, яку звершив. І поблагословив Бог сьомий день, і освятив його, бо того дня відпочив Він від усієї Своєї праці, яку Бог під час творіння здійснював» (Буття 1:31-2:3).

‍

Це сталося задовго до укладання Синайського завіту і взагалі будь-якого закону. Проголошення та встановлення Шабата – це було таке благословення від Бога всім людям. На той момент не було не те, що жодного єврея, але навіть жодної людини. Шабат був проголошений у перший тиждень творіння. І першим виконавцем Шабата був сам Бог. Чи підзаконний Бог? Звісно, ​​ні. Тобто коренева основа Шабата – в особистому благодатному виборі Бога для Себе та для всіх, хто Йому довірятиме.

‍

Це чудова милість Божа. Якщо Бог став шабатствувати в сьомий день творіння, то Він показав нам приклад. Уявляєте, яка це краса, що ми, збираючись у суботу, прямо наслідуємо самого Господа! І що зробив Господь, почавши шабатствувати? Він благословив сьомий день. І це унікальна подія, бо з усіх відрізків часу у Писанні Бог благословив лише Шабат. Тому це особливо благословенний час.

‍

Шабат не скасовано, а шабатствування заповідане всім віруючим

‍

Багато хто думає, що історична церква проголосила неділю Шабатом, тобто, що Шабат перенесли з суботи на неділю. Але це не так. Наприклад, у православній церкві неділя – це зовсім особливе свято. А субота залишається Шабатом. Досі у православній церкві є певне вшанування суботи як особливого дня. Але справжнє святкування перенесено з суботи на неділю, що не є заміною суботи або Шабата.

‍

Я не вдаватимуся до теології історичних церков. Я просто хочу, щоб ми побачили очевидну істину, що та милість, яка виявлена ​​нам Богом, що ми в єврейській новозавітній громаді і ми збираємося в Шабат, це незаслужений привілей та благословення від нашого Господа. Ось що сказано про це у Посланні до Месіанських Євреїв:

‍

«Тому для народу Божого залишається суботній відпочинок (шабатствування), бо хто увійшов до Його відпочинку, той і відпочив від своїх діл, як Бог від Своїх. Тож поспішімо увійти до того відпочинку, щоби хтось не впав у непокору за тим же прикладом. Адже Слово Боже – живе й діяльне, гостріше від усякого двосічного меча: воно проникає аж до поділу душі й духа, суглобів і мозку кісток, судить думки й наміри серця» (Євреїв 4:9-12).

‍

Тут прямо сказано, що Боже шабатствування є прикладом для нас. Ми не тільки можемо, ми повинні наслідувати Бога в Його суботі. Передостання книга Нового Завіту підтверджує нам, що в нас залишається суботство, звичайно ж, перетворене благодаттю, позбавлене законництва, і таке, що з цього сьомого дня поширюється на всі дні тижня.

‍

Два благословення Шабата: наслідування Бога і благодать на весь тиждень

‍

Ми вже помітили принаймні деякі важливі благословення Шабата. По-перше, коли ми входимо в Шабат, коли ми святкуємо цей сьомий день тижня, ми безпосередньо наслідуємо самого Бога. І в першій, і в передостанній книзі Біблії ми бачимо підтвердження цього. Їх ще багато по всьому Божому Слову.

‍

Друге благословення - це поширення цієї шабатньої благодаті, при правильному її використанні в сьомий день, на всі дні тижня. Коли ми шабатствуємо, довіряючись Богові, не намагаючись законницьки виконати якісь ритуальні міцвот, а наповнюючись силою Божої любові в Шабат, ми ніби зводимо небеса на землю. Звичайно, я не хочу сказати, що ми маємо силу і владу взяти за небесну ручку і притягнути до нас. Ні.

‍

Але наслідування Господа в цьому святковому дні спокою і відокремлення від усього світського, всього метушливого, всього гріховного, всього чужого Божому спокою, відкриває небесні вікна, і небо наближається до нас. Небеса стають близькими. Престол Божої милості стає близьким. І сама ця милість просто тече від престолу Божого до наших сердець.

‍

Шабат – день, освячений Господом

‍

Давайте ще звернемо увагу у Буття 2:3 на другу дію Бога щодо Шабата: «І поблагословив Бог сьомий день і освятив його». Виявляється, Шабат вже спочатку відокремлений Богом. Але від чого? Він відокремлений від метушні, від тиску цього світу, від усякої темряви. Шабат – це день світла. Уявляєте, щотижня сьомий день святий, присвячений Богові. Він не просто відокремлений від чогось. Він відокремлений для когось, а саме для Господа.

‍

Нам не потрібно скрупульозно намагатися виконати незліченні ритуальні постанови рабинів з приводу усіляких обмежень у Шабат. Нам не потрібно пам'ятати всі 39 видів заборонених у Шабат робіт. Все це не має сили в новому завіті для народу Ізраїлю, який Бог уклав з ним згідно з великим пророцтвом Єремії (Єремії 31:31). Господь дав нам Шабат як величезне благословення. Але для того, щоб Шабат став реальним благословенням повною мірою, Він дійсно має бути відокремленим днем. Це день Господній.

‍

У Новому Завіті Шабат не переноситься на інший день

‍

Деякі церковні перекладачі намагалися довести, що у Новому Завіті тепер головний день не субота, а неділя. Наприклад, в Об’явленні апостол Іван пише «Я був у дусі в день Господній», але в російському синодальному та деяких інших традиційних перекладах написано «в неділю». Але Господнім днем ​​Біблія називає лише Шабат – суботу. Тобто в останній книзі Біблії, яка була написана вже близько до кінця першого століття, сказано, що апостол Іван перед тим, як почалися найбільші видіння про останні часи, був накритий Духом Святим і занурений у Нього саме в суботній день.

‍

Новий Завіт не дає підстави вважати, що в I столітті Бог переніс головне святкування з Шабата на неділю. Звичайно, ми попереджені в Новому Завіті, що ті, хто розрізняє дні, для Господа розрізняє, а ті, хто не розрізняє, для Господа не розрізняють. Ті, хто святкують неділю, ніяк не грішать і не перебувають під жодними Божими санкціями. Але трошки дещо вони упускають.

‍

Насолода Господом у Шабат та спадщина Якова

‍

Давайте тепер відкриємо 58 главу пророка Ісаї.

‍

«Твій Бог постійно провадитиме тебе, і навіть під час посухи насичуватиме тебе, – зміцнить твої кості, і ти будеш, як зрошений водою сад, і як джерело, в якому не висихає вода» (Ісаї 58:11).

‍

Мені це нагадує те, що сказано в Івана 7:37-39.

‍

«Твої нащадки відбудують віковічні руїни, – ти відновиш основи минулих поколінь. Тебе називатимуть відбудовником проломів, і відновником доріг для поселення» (Ісаї 58:12).

‍

Це те, що нам доручено. Це велике завдання, з яким ніхто з нас не впорається. Але з благодаті і з Богом все можливо. Зруйновані основи Бог відновлює в останні часи. Начебто, тут крапка, але насправді кома, бо далі продовження:

‍

«Якщо стримаєш свою ногу від зневажання суботи, не потакаючи своїм забаганкам у Мій святий день; коли будеш називати суботу відрадою, вважаючи її славною святинею Господа, – вшануєш її тим, що не ходитимеш своїми дорогами, не догоджуватимеш своїм примхам, і не провадитимеш порожніх розмов, тоді матимеш задоволення в Господі, і Я піднесу тебе понад висоти землі й дам тобі споживати спадщину твого батька Якова. Це сказав Господь Своїми устами!» (Ісаї 58:13-14)

‍

Слова «онег ха-Шем», які тут перекладені як «мати задоволення у Господі», насправді означають «насолоджуватися Господом». І тут сказано про спадщину Якова - того самого єврейського коріння, яке було відсічене. Ось що означає освячувати суботній день. Ось що означає відкривати себе у цей день повноті Божих благословінь. Ось що означає не втрачати нічого, що Бог приготував для нас. Ось які обітниці! Звичайно, я готовий радіти з братами та сестрами у неділю. Але недільний день все одно не є спадщиною Якова.

‍

Третє благословення Шабата – священне зібрання

‍

Ще одне благословення ми бачимо у книзі Левіти:

‍

«Далі Господь промовив до Мойсея, говорячи: Скажи Ізраїльтянам такі слова: Ось установлені Господом свята, в які ви скликатимете святі збори. Це Мої свята. Шість днів займайтеся справами, а сьомого дня – субота відпочинку, святі збори. Жодної роботи не будете виконувати, бо це субота для Господа в усіх ваших поселеннях» (Левіти 23:1-3).

‍

Ось для чого і для кого Господь відокремив цей день. Виявляється, Господь відокремив його не тільки для Себе, і ми відокремлюємо його насамперед для Нього. Але Він також відокремив його для нас, щоб кожен із нас міг відокремлювати цей святий день для наших братів і сестер.

‍

Господь визначив, щоб у Шабат ми обов'язково збиралися разом. Але ж Він сказав, ніякої справи не робіть? Так, ніякої своєї справи не робіть, а робіть справу Божу, спільну справу в Господі. І це справжній спокій, справжнє радісне шабатствування. Це те, що дозволить Богу реалізувати багато обітниць, спрямованих на освячення та благословення цього дня у всіх наших оселях.

‍

Тому що якщо ми збираємося цього дня з таким настроєм, що це Його день, Його слава, Його особливий благословенний час, і ми віддаємо наш час Йому, щоб Він зробив Його своїм, святим і благословенним, то тоді це починає текти у всі наші оселі, і наші домівки благословляються Ним. І ми стаємо не лише споживачами, а й осередками, джерелами благословення. І важливо пам'ятати, що ці благословення благословенного дня можуть бути забрані у тих, хто не благословляє цей день, як написано в Біблії.

‍

Четверте благословення Шабата - зцілення та звільнення

‍

І ще одне благословення. Як Ієшуа благословляв Шабат? Одне з головних благословень Шабата, яке Він звершував, - це зцілення хворих та звільнення тих, кого мучили біси. І хочу сказати, для всіх, хто може прийти, але полінувався чи зайнятий справами, чи просто примхою, чи просто настрою немає і тому не прийшов, це благословення може діяти лише в рідкісних випадках як виняток. А зазвичай вони навіть цього не помічають.

‍

Тому, друзі, якщо ви хочете повноти Божих благословень у особливий Божий день, якщо ви хочете, щоб ці благословення потім поширювалися на інші дні тижня, і якщо ви хочете, щоб у ваших оселях була повнота благословень, то будьте там цього суботнього дня, де Господь вас бачив ще до вашого народження.

‍

Рабин Борис Грисенко, КЄМО Київ

Слово на Шабаті КЄМО Київ 22 листопада 2025 року