Для всіх віруючих в Бога Ізраїлю дуже корисно перевіряти, наскільки наші власні цілі відповідають Божим цілям, наскільки наше життя відповідає волі Божій. Багато християн святкують Різдво, і для кожного християнина дуже важливо розуміти, які ж основні, первісні цілі, згідно з Новим Завітом, Господь поставив перед Своїм Сином, Машиахом, ще до того, як Він втілився, народившись від діви Мірьям у місті Бейт-Лехем на півночі Ізраїлю.

‍

Спасти народ Ізраїлю від його гріхів

‍

Щоб розібратися з цим питанням, звернімося до Євангелії від Луки, яка найбільш докладно описує цю подію, і прочитаймо знамениті вірші про явлення архангела Габріеля (ангела Гавриїла) єврейській дівчині з царського роду Давида на ім'я Мір'ям:

‍

«Та ангел сказав їй: Не бійся, Маріє, бо Ти знайшла благодать у Бога. І ось, ти зачнеш в утробі й народиш Сина, і даси Йому ім'я Ісус» (Луки 1:30-31).

‍

Ім'я Ісус – це грецька калька рідного єврейського імені Машиаха Ієшуа. У цьому сенсі дуже цікава паралель цього тексту з Євангелією від Матвія, де ангел звертається вже до Йосипа, названого батька майбутнього Машиаха, і каже: назвеш його Ієшуа; тому що, як сказано: «...Він спасе Свій народ від його гріхів» (Матвія 1:21). У грецькому канонічному тексті Євангелії від Матвія використано грецьке слово λαὸν/лаон, тобто «народ». І зрозуміло, який народ мав на увазі ангел. Це єврейський народ, народ Ізраїлю.

‍

Чому важливі такі, начебто, дрібниці? Вони показують призначення Боговтілення. Вони показують, навіщо сталося те, що згодом назвали Різдвом. Це ім'я було проголошено саме як єврейське ім'я Ієшуа, тому що «Ієшуа» і означає «спасіння» або «Бог спасіння». І тоді зрозуміле пояснення в Євангелії від Матвія: тому що Він спасе народ Свій від їхніх гріхів. Тобто, згідно з Євангелією від Матвія, перша мета приходу Месії – спасти єврейський народ від його гріхів.

‍

Запанувати над усім Ізраїлем навіки

‍

Згідно ж з першим розділом Євангелії від Луки, Той, Хто народиться буде великим, називатиметься Сином Всевишнього, і Він повинен буде прийняти престол Давида, від якого за тілом Він і походить (Луки 1:32). Над ким царював Давид, коли він зацарював у Єрушалаймі? Над усім народом Ізраїля, над усіма дванадцятьма племенами. Він передав це царство своєму синові Соломону і обіцяв, що з'явиться Той, Хто остаточно запанує над богообраним єврейським народом. А для тих, у кого можуть виникнути сумніви щодо значення виразу «престол Давида», ангел Гавриїл продовжує:

‍

«І довіку царюватиме в домі Якова, і Його царюванню не буде кінця!» (Луки 1:33)

‍

Ми знаємо, що існує теорія заміщення, яка проголошує «дивовижний» принцип, згідно з яким, у всіх тих випадках, коли ми у Старому Завіті читаємо якісь гарні обітниці єврейському народу чи Ізраїлю, тепер це стосується Церкви. Але навіть коли Танах тлумачиться таким неправильним чином, з ім'ям Яків виникають проблеми. Тому що в багатьох випадках Яковом називається весь єврейський народ, особливо коли говориться «дім Якова», незалежно від їхнього духовно-морального стану. Тим більше, коли йдеться про Новий Завіт, тут неможливо це якось перетлумачити. І навіть для найбільш підозрілих до всього єврейського коментаторів Писання очевидно, що «дім Якова» тут – це саме єврейський народ і лише єврейський народ.

‍

І далі стоїть слово «довіку». Виявляється, коли той самий Син Давида за тілом і в той же час Господь Давида за духом (про Якого пророкував і сам Давид, і всі пророки), запанує над єврейським народом, то Його Царство вже ніколи ніким не буде порушено (передусім самими євреями), і Царство це буде вічне, що підтверджується в цьому ж вірші словами: «і Його царюванню не буде кінця!» 

‍

Отже, ми бачимо наступні цілі цієї приголомшливої для всього людства і унікальної події в історії всього світу - Боговтілення: щоб Той, Хто народиться, став єврейським Царем, царював над усім єврейським народом і царював вічно.

‍

А що ж тоді каже Матвій? І даси Йому ім’я: Ієшуа, бо Він врятує народ Свій від їхніх гріхів. А це та умова, без якої Він не зможе запанувати над єврейським народом. Виявляється, це буде якесь особливе Царство. І ті, хто підкоряться Царству і вічному Царю, повинні будуть прийняти Його звільнення від своїх гріхів.

‍

Жодне слово не буває у Бога безсилим

‍

Повернемося до Євангелії від Луки і прочитаємо кінець промови Габріеля:

‍

«Ось і твоя родичка Єлизавета, хоч звуть її неплідною, і та зачала сина у своїй старості; вона вже на  шостому місяці; тому що жодне слово не буває у Бога безсилим» (Луки 1:36-37).

‍

Насамперед це, звичайно ж, стосується слів, сказаних чоловікові Єлизавети Захарії, які вже здійснилися, а також слів, які той самий архангел Габріель промовив діві Мірьям. Все, що він сказав, як би дивно це не виглядало, хоч би як це не суперечило простій людській логіці і чиїмось релігійним уявленням, це все стовідсотково здійсниться.

‍

І ми розуміємо, що це мета та водночас обітниця втілення Сина Божого Машиаха Ієшуа – щоб Він звільнив єврейський народ від його гріхів і запанував над усім Ізраїлем. Не тільки над залишком Ізраїлю, а над усім Ізраїлем, і не на час, а назавжди - це точно виповниться, хто б і що про це не думав, і які б сили цьому не протистояли. Тому що сила Божа безмежно перевищує будь-які сили, які заважають чи намагаються заважати здійсненню Божих задумів та Божих цілей.

‍

Але в третю чергу цей вірш означає ще щось дуже важливе: жодним іншим обітницям Божим, що містяться у Слові Божому, у повній Біблії, які ще не виповнились, не можна заперечити, і свого часу вони обов'язково точно і в усій повноті виповняться.

‍

Спасти Ізраїль від усіх ворогів його

‍

Далі ми читаємо знаменитий гімн Мірьям, який багато в чому наслідує гімн пророчиці Анни після народження Шмуеля (Самуїла), в якому є такі слова:

‍

«Пригорнув Ізраїля, слугу Свого, щоби згадати милість, як і проголосив нашим батькам - Авраамові та роду його аж до віку!» (Луки 1:54-55)

‍

Виявляється, через народження Ієшуа і через все те, що Ієшуа потім повинен був зробити, Всевишній Бог не відкинув Ізраїль, а особливо прийняв його, навіть так, як до цього ніколи єврейський народ не був прийнятий. І тут міститься посилання на всі пророцтва, починаючи з Авраама, про народження Месії і про те, що через Месію єврейський народ отримає спасіння спочатку від своїх гріхів, а потім повне спасіння і повністю буде прийнятий Господом. Виявляється, що всі ці первинні цілі Боговтілення, цілі того, що Месія народився в цей світ, всі вони пов'язані з єврейським народом. Але це ще не все. Далі в Євангелії від Луки в історії про народження Івана Хрестителя ми читаємо слова Захарії:

‍

«Благословенний Господь, Бог Ізраїля, бо Він відвідав і викупив Свій народ, Він підніс нам ріг спасіння у домі Свого слуги Давида, як заповідав устами святих Своїх відвічних пророків, що спасе нас від наших ворогів і з руки всіх, хто ненавидять нас» (Луки 1:68–71).

‍

Ми бачимо тут із пророцтва Захарії, що ще одна мета втілення Ієшуа – це спасти єврейський народ від зовнішніх ворогів. А це можуть бути і тілесні вороги, і духовні; і видимі, і невидимі вороги. Але йдеться саме про ворогів, які ненавидять євреїв, ненавидять Ізраїль. Виявляється, до найперших цілей явлення Господа у світ відноситься також, зрештою, і спасіння єврейського народу від зовнішніх ворогів: і духовних, і тілесних.

‍

Вірність Бога Своїм обітницям Ізраїлю

‍

«Щоб виявити милість нашим батькам і згадати Свій святий Завіт, Який дотримає клятву, котру Він дав нашому батькові Авраамові, щоб ми визволилися з руки ворогів і без страху служили Йому у святості й праведності, доки будемо жити» (Луки 1:72-75).

‍

І знову ми бачимо посилання на пророцтва та обітниці, дані Аврааму. І що дуже важливо, ми бачимо, як у Новому Завіті підтверджується, що пророцтва і обітниці, дані Аврааму про єврейський народ, завжди насамперед стосуються і будуть стосуватись єврейського народу. Вони не забираються у єврейського народу для того, щоб перенести їх просто на Церкву з різних народів.

‍

І в цих віршах ми бачимо ще одне підтвердження: як через уста архангела, так і безпосередньо Духом Святим ці дивовижні обітниці та пророцтва, в яких чітко і ясно сформульовані всі перші найважливіші цілі Богоявлення, і що вони безпосередньо стосуються Ізраїлю. Вони підтверджуються і на різні лади ніби повторюються, щоб не було жодних сумнівів.

‍

Я думаю, що це дуже важливі слова, які підводять риску під описом явлення Господа у світ. І якщо ми хочемо дійсно, згідно з Новим Завітом, щоб Божі цілі були нашими, то нам треба приєднатися до цих чітко сформульованих Божих цілей, що стосуються безпосередньо єврейського народу, народу Ізраїлю, і діяти у відповідному напрямку, тому що, як ми бачимо, жодна з цих цілей, пов'язаних із усім єврейським народом, ще не виповнилася. Те, що залежало від Машиаха, Він зробив, але те, що залежить від людей, ще не завершено.

‍

Борис Грисенко, рабин КЄМГ

Джерело: «О чём на самом деле говорят древние еврейские пророчества»