Коли я замислився перед Шабатом у нашій громаді в Берні, про що проповідувати, у мене постало питання до самого себе: «А як часто ти замислюєшся про повернення Месії у славі? Як часто ти думаєш про Того, Хто наближається, коли це станеться і що ти можеш зробити, щоб це наблизити?» І я зрозумів, що останнім часом це питання для мене пішло в тінь.

‍

Адже це було найважливіше питання для всіх перших віруючих, для всіх перших поколінь наших братів і сестер – спочатку у суто єврейській громаді, а потім і з усіх народів. Адже сама Біблія та її остання книга Апокаліпсис закінчується цікавими словами:

‍

«Я, Ієшуа, послав Свого ангела, щоби засвідчити вам це в Церквах. Я є корінь і рід Давидів, Зоря рання, досвітня! А Дух і наречена кажуть: Прийди! І хто чує, нехай каже: Прийди! І спраглий нехай прийде, і хто бажає, нехай візьме воду життя даром» (Об'явлення 22:16-17).

‍

Наречена – це ми з вами. Тоді всі віруючі по всій землі кликали Господа. Це була їхня звичайна молитва віри і їхнє пристрасне бажання - якнайшвидше побачити Спасителя, Який повертається у славі, Який узяв на Себе їхні гріхи і розіп'яв їхню стару людину на Голгофі, воскрес із мертвих, піднісся і прийде. Я подумав, коли востаннє говорив таке, і не міг пригадати!

‍

«Каже Той, Хто свідчить це: Так, незабаром приходжу! Амінь! [Так], прийди, Господи Ієшуа!» (Об'явлення 22:20)

‍

І ось з таким настроєм, з такою спрагою віруючих:

‍

«Благодать Господа Ієшуа з усіма! [Амінь]» (Об'явлення 22:21).

‍

Є ціла низка місць Писання, що говорять про це. Дух Святий говорив арамейською через апостола Павла: «Маран-Ата», що означає: «Господь йде» (1 Коринтян 16:22). Це так важливо для Бога, важливо для Ієшуа, важливо для Духа Святого! Як Дух Святий тоді закликав: «Прийди, Господи!» і наповнював цим закликом все Тіло Месії, також Він хоче зробити і зараз. Тому що остаточного спасіння для громади Божої не буде, допоки Спаситель не повернеться до нас. Тому Руах наповнює нас цим закликом.

‍

Чого очікує Господь від нас?

‍

Я подумав: «Якщо Він тоді діяв і Він не змінюється, чому я не чув давно Його заклик?» Колись, багато років тому, для мене це було живим. Чому ж останнім часом ні? І я почав розуміти, що з якогось часу я втратив важливу річ, а саме те, що можу вплинути на час повернення Господа. Виявляється, ми можемо вплинути на те, коли Він повернеться. Ми можемо прискорити або сповільнити Його прихід. Наведу лише одне місце Писання:

‍

«Це одне хай не буде приховане від вас, улюблені: один день у Господа – немов тисяча років, а тисяча років – неначе один день! Не бариться Господь з обітницею, хоч це деякі вважають за зволікання, але є довготерпеливий до нас, не бажаючи, аби хтось загинув, а щоб усі прийшли до каяття» (2 Петра 3:8-9).

‍

А до кого Він довготерпеливий? Ми звикли вважати, що Він довготерпить невіруючих, поки вони покаються. Ні. Він довготерпить нас, Своїх дітей, віруючих, щоб ми виправили свої шляхи, покаялися в усьому, що в нас виявилося не Його, і прибрали це. Це найголовніше. Він довготерпить Свою громаду, Свою духовну сім'ю, і Він чекає, доки ми звернемося і станемо активно свідчити тим, хто Його не знає.

В першу чергу Він хоче, щоб ми прокинулися, щоб ми дозволили вогню Святого Духа розпалювати в нас бажання, прагнення, спрагу за Його славним поверненням, щоб ми не просто зосереджувалися на тому, що відбувається зараз, але щоб ми дивилися вперед і духовними очима бачили, як Він повертається, як Він з’являється як блискавка від краю до краю землі, і як Він змітає все зло, руйнує всі прокляття, як Він остаточно прибирає владу темряви, і як сяйво Його Царства з центром у Єрусалимі утверджується по всій землі. Ось на це ми маємо бути налаштовані. Тому що від цього залежить, як ми діємо щодня.

‍

Не просто чекати, а пришвидшувати

‍

«А Господній день прийде, мов злодій [уночі], коли небо з гуркотом пройде, а розпечені стихії розплавляться, і земля та діла, що на ній, згорять. Коли все це таким чином буде знищене, то якими треба бути у святому житті й у побожності вам, котрі чекаєте й прагнете приходу Божого дня, під час якого небо, охоплене полум’ям, зникне, а розжарені стихії розплавляться?» (2 Петра 3:10-12)

‍

Тут неточний переклад. Грецьке слово σπεύδοντας (спеудонтас), яке перекладено як «прагнете», виключає будь-яке прагнення чи бажання. Так, бажання та прагнення дуже важливі. Але тут написано: «чекаєте й прискорюєте прихід Божого дня». Виявляється, ми можемо прискорити Його прихід, прискорити остаточну перемогу над злом, сатаною, пітьмою, брехнею і тим, що наповнює багатьох людей відчуттям скепсису, сумнівів, зневіри. У цьому ж розділі раніше сказано:

‍

«Найте насамперед те, що в останні дні прийдуть з насмішками кепкуни, які живуть за власними пожаданнями, і скажуть: Де обітниця Його приходу? Адже відколи впокоїлися батьки, все залишається так, як від початку творення!» (2 Петра 3:3-4)

‍

І ми маємо бути відповіддю на це. Звичайно, у кожного залишається свобода вибору, кожен може відкинути всі факти, всі чудеса, всі знаки та піти своїм шляхом далі вниз. Це не є проблемою. Але ми повинні бути іншими, ми повинні бути по-справжньому налаштовані на Того, Хто прийде і наближається, Хто приносить прорив у всіх найголовніших питаннях. І далі сказано:

‍

«Ми за Його обітницею чекаємо нових небес і нової землі, в яких проживає праведність» (2 Петра 3:13).

‍

Я також замислився над тим, як часто я думаю про нове небо, про нову землю, і виявилося, що я майже не думаю про це. Я думаю про багато хороших речей, описаних у Біблії, молюся за це, але про це не думаю. Тому що якось дуже багато всього відбувається навколо. А це якось пішло на другий, третій, задній план… Але без цього решта поступово втрачає силу. Адже як сказано в 1 Петра 1:13:

‍

«Тому, підперезавши стегна вашого розуму, будучи тверезими, повністю покладіть надію на благодать, що приноситься вам у з’явленні Ієшуа Месії» (1 Петра 1:13).

‍

Покладіть стовідсоткову надію на Господа, Який у першому пришесті зробив все і зараз з небес заступається за вас. Так, це необхідно, і це факт. Але тут говориться про інше: «повністю покладіть надію на благодать, яка тече з апокаліпсису (ἀποκάλυψις) - другого пришестя Месії».

‍

Наш Господь, Який створив простір і час і перебуває над часом, Він тримає всі часи в одній руці. Він діє і готовий давати нам силу, благодать, авторитет, вогонь і спрагу не тільки з того, що Він звершив на Голгофі, не тільки з сили Свого воскресіння і вознесіння, не тільки з того, що Він робить зараз з небес, сидячи праворуч Отця. Але Він хоче, щоб ми вже сьогодні приймали ту благодать, яка тече з майбутнього і приходить сьогодні, і готова зміцнити і посилити тих, хто прагне Його повернення у славі. Друзі, це Його заклик і Його реальність.

‍

Як я можу наблизити пришестя Господа?

‍

Насамкінець я хотів би навести три способи, як ми можемо наблизити Його пришестя.

‍

1. Молитва за спасіння єврейського народу.

‍

По всій Біблії йдеться про те, як важливо молитися за спасіння Ізраїлю. Наприклад, 62 глава Ісаї говорить нам не замовкати, доки Господь «не відновить і доки не зробить Єрусалима славою на землі». Це дуже важливо – молитва за Ізраїль, за його спасіння, за виконання всіх обітниць, які ще не виконались.

‍

2. Свідчення єврейському народові.

‍

У тому ж 62 розділі Ісаї говориться про те, що Господь піднімає прапор для народів: «Скажіть дочці Сіону: Прийде ваш Цар. Передайте цей прапор усім віруючим із усіх народів». Усі повинні включатись у свідчення єврейському народу по всій землі. Без масового покаяння нашого народу Господь не повернеться. Про це Він сказав прямо мешканцям Єрусалиму: «Ось залишаю вам дім ваш, ваш Храм, порожнім, доки не покличете Мене: Благословен Той, Хто йде в Ім'я Господнє!»

‍

3. Свідоцтво іншим народам.

‍

Коли ми читаємо про події, що передували поверненню Господа, там написано: «І ця Євангелія Царства буде проповідуватися по всьому світі на свідчення всім народам, – і тоді прийде кінець» (Матвія 24:14). Тобто тоді прийде Той, Хто покладе край нинішньому стану справ, коли князь цього занепалого світу продовжує керувати ним.

‍

4. Досягнення повноти Тіла Месії.

‍

Якщо прочитати в точному перекладі 25 вірш 11 розділу Римлян, там сказано, що доля Ізраїлю залежить від стану Тіла Месії з усіх народів. Тіло Месії має увійти у свою повноту. Вони повинні зсередини освятитись, піднятися в єдності та повернутися до Ізраїлю, до єврейського народу. Це той стан, який називається повнотою (πλήρωμα / плірома). І ми повинні всіляко у цьому брати участь.

‍

Ось ці умови, які прямо випливають з Нового Завіту та безлічі пророцтв у Танаху, – це обов'язкові умови якнайшвидшого повернення Господа. І ми можемо брати активну, живу участь у виконанні цих умов, прискорюючи пришестя нашого Царя.

‍

Рабин Борис Грисенко, КЄМО Київ

Слово на Шабаті в KJMC Берн 21 червня 2025 року