Під час служіння зцілення на останньому молитовному ретриті я мав слово знання про те, що Господь у цей час зцілює наших рідних і близьких, яких не було на ретриті і за яких ми молилися. Я сказав про це. І кілька десятків людей засвідчили та підтвердили, що відбулися різні надприродні зміни у їхніх родичів одразу після нашої молитви або під час неї.

‍

Але після ретриту одна сестра написала про те, що вона молилася за дочку своєї знайомої, якій хотіли робити операцію на легенях, і операцію відмінили. Сестра просто повірила, що це стосується навіть дочки її знайомої. І сталося диво!

‍

Тому, друзі, коли ведучі молитви говорять про те, що Бог звершує зараз те й те, а у вас раптом виникає сильне бажання молитися за когось, хто за межами цього кола, моліться! Не соромтесь. На вашу віру Бог розширить межі. Згадайте, що написано в книзі Ісаї:

‍

«Веселися, неплідна, - ти, котра не народжувала! Радісно вигукуй і співай - ти, котра не зазнала мук породіллі, адже у відпущеної чоловіком дітей більше, ніж у заміжньої,- каже Господь. Пошир розміри свого намету, розсунь завіси своїх помешкань і не соромся! Попусти довше свої шнури і глибше вбий свої кілки!» (Ісая 54:1-2)

‍

Це насамперед стосується нашої віри. Ми маємо право, владу та можливість у дусі поширити нашу віру на ті області, насамперед нашого життя та нашого служіння, де нам здавалося, віри не вистачає. Тому що намет нашої віри – це те, що наповнено Божою славою. Саме Божа слава у нашому житті наповнює все те, на що поширюється наша віра.

‍

І також вірно протилежне. Через те, що Божа слава так сходила на нас на цьому ретриті, це розпалило нашу спрагу за Богом і сміливість. І в цьому виявилася зростаюча віра, яка розширює межі наших наметів. І тепер ми можемо з упевненістю молитися за тих людей, щодо яких ми думали: «Ні, на це у нас немає ні обітниці, ні віри, ні надії».

‍

Борис Грисенко, рабин КЄМГ

Слово на Шабаті КЄМГ 20 січня 2024 року